3738594
Вхід

Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

готелі, ресторани, магазини, послуги, санаторії, озера, гори

Святогорський Зимненський монастир

Монастир

Західний регіон

с.Зимне, Володимир-Волинський р-н
Волинська область, 447 52

Святогорський Зимненський монастир це унікальна історична пам’ятка та діючий православний монастир Волинської землі включений в перелік ста найпривабливіших куточків України.

Зимненський Святогорський монастир-фортеця – один з найдавніших духовних центрів України. Це справжня фортеця,  що височіє на Святій Горі над заплавом річки Луги поряд з с.Зимне Волинської області.

За легендою, після походу на дулібів і Червенські гради й приєднання Волині і Холмщини до складу Київської Русі, столичний град Володимир і Святогорську обитель  поблизу нього заснував князь Володимир Великий у 981 р. Місцем під обтель було обрано вдало – з гори відкривається неозора панорама навколишніх луків і мисливських угідь. Раніше на цьому місці існував язичницький культовий центр Волинського краю, що на 2 століття пережив сусіднє Зимненське городище – багатолюдний адміністративно-ремісничий центр Дулібського союзу слов’яських племен, сплюндрований аварською навалою в кінці 7 століття. Тим не менше, життя тут не припинилося і навколишнє населення продовжувало шанувати  святилище на Святій Горі.

Володимир Великий наказав збудувати на вершині Святої гори церкву Успіння Пресвятої Богородиці, а його син Всеволод Володимирович у 1001р. запросив сюди з Києва монахів й обніс обитель дерев’яним частоколом з сторожовими вежами. А біля підніжжя гори розбудував заміську зимову князівську резиденцію та церкву Святої Трійці. На посад прислуги “зимного терему”(тобто того, в якому князь зимував) невдовзі поширилася назва Зимне.

Розквіт православної  Святогорської обителі припав на час правління Ярослава Мудрого. У 1030р. об’єднання раті Ярослава Мудрого і його звитяжного брата Мстислава Удалого розбили військо польського князя Болеслава Хороброго й повернули західноукраїнські землі до складу Київської Русі. З того часу починається бурхливий економічний, культурний і духовний розквіт стольного граду Волині – м. Володимира й сусіднього Святогорського монастиря, якому покровительствували всі, без винятку, волинські князі. У 1213р. тут ненадовго зупинявся на перепочинок й молитву в Успенському храмі князь-воїн Данило Галицький. Адже в кінці XI – початок XIII століття Святогорський монастир був найбільшим духовним центром західноукраїнських земель, що підтримував тісні контакти з Києво-Печерською Лаврою і навіть прирівнювався до неї за значущістю.

Перша літописна згадка про Зимненський Святогорський монастир є в рукописному “Житії Преподобного Феодосія Печерського”, де згадується, що 1073р. тут зупинився на перепочинок знеможений паломництвом до Константинополя печерський ігумен Варлаам (син києвського воєводи Вишати), однак так і не поправився від недуги й за кілька  днів помер – “в монастирє, нарицаємом Святая гора, сущи близ града Володимира успє с миром о Господє, житію конєц пріят преподобний Варлаам”.

В XI ст. у Зимненському монастирі у теремі князя Володимира знаходилася резиденція перших володимиро-волинських єпископів Стефана (1090-94) і Амфілохія з числа  найшанованіших києво-печерський старців. Тоді ж її відвідав і преподобний Нестор Літописець. А одним із найвизначніших Зимненських ігуменів був св. Нифонт (пізніше він посів чин архієпископа Новгородського і став одним з продовжувачів літопису Нестора Літописця). Розквіт давньоруського монастиря у 1241р. обірвала кривава навала орд хана Батия.

Втім, чернече життя у печерах Святої гори не припинялося і в подальші століття. Перша документальна згадка про Святогорський монастир є в дарчій грамоті литовсько-руського князя Свидригайла 1458р.

Друге народження  Святогорського монастиря  датується 1495р. Того року князь Федір Михайлович Чарторийський відбудував на Святій горі мурований собор Успіння Пресвятої Богородиці й перетворив печерну обитель на модерний кам’яний замок з чотирма наріжними і центральною в’їзною баштами.

Його син, Олександр Чарторийський, завершив розбудову монастиря, обладнав у верхньому ярусі в’їзної башні дзвінницю  і з тієї нагоди подарував обителі іменний дзвін, вагою понад 700 кг з зображенням Матері Божої та Воскресіння Христова.

В монастирі зберігалася Чудотворна ікона  Зимненської Божої Матері. За переказами, на Русь у Київ вона була привезена з Константинополя в 988р. візантійської принцесою Анною, як благословіння Царгородського патріарха Миколая II на шлюб імператорської доньки з Великим київським князем Володимиром – хрестителем України-Руси. Згодом, Володимир Святославович, за церковним переказом, подарував цю ікону новозасновану ним Зимненському монастирю при новозаснованому ним же стольному граді, яке князь-фундатор нарік на свою честь Володимиром.

 У 16 ст. Зимненський монастир перетворився на одну з твердинь українського православ’я, що поряд з іншими монастирями Волині й Галичини боролася проти покатоличення й полонізації української шляхти й простого люду. В цей період його частими гостями й щедрими жертводавцями були впливові князі Корецькі, Вишневецькі, Радзивілли, Киселі, Виговські. Окремі з цих вельможних жертводавців були поховані у підземній крипті монастирського собору Успіння Пресвятої Богородиці .

На схiд вiд Зимнiвського монастиря, на лiвому березi р.Луги є кам'яний хрест, поставлений Данилом Галицьким на могилi свого дружинника Клима Христинича в 1213 роцi. Про це згадується в Галицько-Волинському літописi. Чотирикутний хрест "витесаний" з сiрого каменя, два метри заввишки, посерединi має заглиблення на образ або напис.

У наш час у Святогорському Свято-Успенському Зимненському комплексі розміщений діючий православний жіночий монастир, настоятелем якого є ігуменя Стефана. За її словами: „Містечко Володимир-Волинський — найдавніше поселення князів на заході Русі, а Святогорський Свято-Успенський Зимненський  монастир на Волині — одна з найдревніших пам’яток часів хрещення Русі Володимиром Великим. Ровесник київської Десятинної церкви, він став свідком зародження православ’я і його твердинею”.

Фотогалерея

Монастир

Монастир

 
Монастир

Монастир

 
Монастир

Монастир

 
 
 
load