1710199
Вхід

Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

готелі, ресторани, магазини, послуги, санаторії, озера, гори

Івано-Франківськ

Західний регіон

Івано-Франківська область

Обласний центр (до 1962 — Станиславів), у межиріччі Бистриці-Надвірнянської і Бистриці-Солотвинської.

 Перша згадка про місто належить до 1662 р., коли король Ян Казимир надав йому Магдебурзьке право.
На території міста знайдено скарб крем'яних виробів доби неоліту та кам'яні сокири доби бронзи. В середині XVII ст. с. Заболоття, що виникло поряд з Княгинином і Пасічною, за А. Потоцького було перейменовано на Станиславів (1662). Тут проходив центральний торговий шлях зі Львова до гирла Дунаю. У 1772 місто підпало під владу Австрії (з 1867 — Австро-Угорщини). У 1690 з Варшави до Станиславова прибули монахи ордена тринітарів, а в 1716 — єзуїти. Проживало багато вірменських купців. В 1884 виходила перша газета «Станиславівський часопис». З 1866 місто стає важливим залізничним вузлом. 1906 відкрито українську гімназію. 1896 засновано українське співоче товариство «Станиславівський Боян». Його головним диригентом був композитор Д. Січинський (1865-1909). З історією Станиславова тісно пов'язана діяльність І. Франка.
ЦЕРКВИ, ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ Й АРХІТЕКТУРИ
ПАРАФІЯЛЬНИЙ КОСТЕЛ, 1672-1703. Архіт. Ф. Корассіні, К. Баноє. У другій половині XIX ст. інтер'єр розписав Е. Фабіанський. Тепер художній музей, який налічує 10 тис. творів мистецтва. (Майдан митр. А. Шептицького).
ВІРМЕНСЬКА ЦЕРКВА, 1742. Зразок зрілого барокко. Тривалий час тут містився музей історії релігії. В 1990 споуду передано УАПЦ. (Вул. Вірменська).
КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР СВ. ВОСКРЕСІННЯ, 1753-63. У стилі барокко. На місці колишнього собору. Архіт. С. Потоцький. Реставрований 1885 і 1955. Належить УГКЦ. (Майдан митр. А. Шептицького, 19).
КОЛИШНЯ МІСЬКА РАТУША, 1695. Набула хрестоподібного вигляду після відбудови в 1929-32. Підземелля ратуші служили місцем ув'язнення опришків. 15 квітня 1990 на ній було знято червоний і піднято український національний прапор.
ПАМ'ЯТНИКИ
Т. Шевченкові, 1952. Скульпт. Й. Николишин. (Парк культури й відпочинку). І. Франкові.
А. Міцкевичеві, 1898. Скульпт. Т. Блотницький. (Пл. Міцкевича).
Д. Січинському, 1943. Скульпт. М. Зорій. Е. Желехівському, 1886. (Сквер Скорботи).
МУЗЕЇ
ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ОЛЕКСИ ДОВБУША. вул. Гетьмана Мазепи, 1; тел. (03422) 2-57-29.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ: вул. Галицька, 4а; тел. (03422) 2-21-22, 2-23-26.
ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ПРИКАРПАТТЯ: вул. Б. Лепкого, 27; тел. (03422) 2-50-47.
МУЗЕЙ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ПРИКАРПАТСЬКОГО КРАЮ: вул. Тер-нарського, 22; тел. (03422) 4-80-14.
ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ: вул. Низова, 2; тел. (03422) 4-40-38.
ТЕАТРИ
Музично-драматичний: Незалежності, 44;
Ляльок: Незалежності, 10-а;
Філармонія: Л. Курбаса, 3.
Гуцульський ансамбль пісні і танцю: Л. Курбаса, 3.

 
Lázně | Profi.cz | Hledej ubytování | auto profi | Ukraina Travel | Menu4u
Інформаційна система As4u © 2000-2013
load