1710199
Вхід

Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

готелі, ресторани, магазини, послуги, санаторії, озера, гори

Володимир-Волинський

Західний регіон

Волинська область

Місто, на р. Луг, за 80 км від Луцька. 41,2 тис.мешк. Колишній політичний, економічний та культурний центр Київської Русі-України. Місто було засновано великим київським князем Володимиром Святославовичем (Святим) наприкінці Х ст

 Уперше згадується як місто Володимир під 988 у «Повісті временних літ», коли Володимир передав місто своєму синові Всеволоду. 1199 став столицею Галицько-Волинського князівства.
У ХІІ-ХІІІ ст. — один з центрів торгівлі Русі-України з країнами Європи. 1240 зруйнований татарами. 1256 хан Куремса пробував здобути це місто-фортецю.
Після монголо-татарської навали Волинь відроджується. Літопис докладно сповіщає про будівельну діяльність волинського князя Володимира Васильковича в 70-80-х рр. ХІІІ ст., який заснував ряд замків (Берестя, Кам’янець та ін.).
Володимир був одним із центрів давньоукраїнської писемності. До міста приїжджав знаменитий літописець Нестор. Тут було розвинуте палітурне мистецтво.
Найвидатнішою пам'яткою того часу є Галицько-Волинський літопис, укладений ХІП-ХІУ ст.
З 1370 р. входило до складу Литовського князівства, з 1569 р. — до Польщі. У XVIII ст. Володимирський колегіум був одним з найбільших на Україні.
Після входження до складу Росії в 1795 перейменований на Володимир-Волинський. Великим лихом для жителів були епідемії холери в 1831 та 1837, пожежі у 1833, 1853, 1855.
Із стародавніх споруд Волині дотепер зберігся лише  Успенський собор у Володимир-Волинському, зведений 1160 р. за князя Мстислава Мстиславовича.

Жодне місто Волині й мало яке в усій Україні може похвалитись такою славою та звитягою, які має Володимир-Волинський. Офіційним роком народження вважають 988, ведучи лік від першої писемні згадки про нього в "Повісті минулих літ".
Давню велич Володимир-Волинського засвідчують унікальні пам'ятки історії й архітектури, що збереглися в місті. Враховуючи виняткову, наукову, архітектурну і мистецьку цінність спадщини Володимир-Волинського з метою її охорони, постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. у центральній, історичній частині міста утворено історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир".
Собор Успіння Пресвятої Богородиці – побудовано князем Мстиславом Ізясловичем у 1156-1160 рр. У цьому ж соборі він був і похований, про що свідчить Іпатіївський літопис. При взятті Володимира татаро-монголами в 1240 р. церква була "исполнена трупьями", але як видно сильно не постраждала. Це едина церква, яка збереглася з домонгольського часу на Волині. Храм служив усипальницею Волинських князів та єпископів. Тут поховані Василько Романович, його дружина Олена, син Володимир Василькович. Успенський собор відігравав роль головного храму Волині і в XIV-XV ст. У 1491 р. його було пошкоджено та пограбовано під час нападу татар, та вже в 1494 p. відновлено. Тоді ж було побудовано і єпископський замочок. Серйозні пошкодження собору принесла боротьба двох претендентів на Володимирську кафедру в 60-х рр. XVI ст., коли один з них штурмував єпископський замочок з допомогою гармат. З 1596 р. Успенський собор перейшов до уніатів. У 1683 р. він сильно постраждав під час пожежі. У 1753 р. у ході реставрації до собору прибудовано новий західний фасад у стилі пізнього ренесансу. В 1782 р. за розпорядженням єпископа Симеона Младського були прорубані потаємні сходи до єпископської кафедри у масивному стовпищі, внаслідок чого частина склепінь впала. У 1795 р. собор вже використовують, як складське приміщення.. В 1805 р. були невдалі спроби відновлення храму, але лише в 1885 р. почалася реальна діяльність щодо відновлення.
17 вересня 1900 p. собор освячено. Відбудовано єпископські палати, дзвіниця. Храм трьохповерховий, шестистопного типу. Загальна довжина 34 м, ширина 20,6 м, висота близько 18,5 м. Стіни мають товщину близько 1,5 метра. Стіни храму складено з цегли-плінфи. Деякі мають на поверхні хвилясті полоси "розчеси". Розчин вапняний, рожевий. Підлога встелена керамічною плиткою прямокутної, трикутної та ромбовидної форми, жовтого, зеленого, темно-коричневого і темно-синього кольорів. При дослідженні було виявлено залишки фрескового розпису.
Церква Святого Василія (ротонда) ХІІІ-XV ст. 3a місцевими переказами князь Володимир, повертаючись з походу проти білих хорватів у 992 p., зупинився в м. Володимир-Волинському, і тут в подяку Богу за вдалий похід, наказав кожному із своєї дружини принести по одній цеглині і, таким чином, за один день спорудив храм, який в честь його християнського імені був освячений в ім'я святого Василія. Коли і ким побудована нинішня церква, невідомо. На шиферній дошці, вмонтованій в стіну з північної сторони уцілів слов'янський напис, настільки незрозумілий, що з нього можна розібрати тільки три слова ''Помози Боже... княж" і число "670 г", що відповідає 1194 р. Вперше в історичних документах про неї згадується в 1-й чверті XVI ст.
У 1844 р. казною були виділені гроші на відновлення церкви. Тоді ж було прибудовано невелику кам'яну дзвіницю, а церкву й погост обнесено кам'яною стіною. Фундаменти церкви побудовані у вигляді восьмипелюсткової квітки, аналоги цієї архітектурної скульптури в Празькому граді. Більші конхи (заокруглені виступи) чергуються з меншими, складається враження, що стіни хвилясті. До реконструкції та прибудови тамбура церква мала шоломоподібну покрівлю. Невеличку за розмірами будівлю прикрашають два портали, один з яких оздоблений білокам'яною різьбою. Археологічні знахідки біля церкви – цегла, фрагменти рожевого цементу, шматки каменя з орнаментом, вказують на те, що на місці Василівської церкви існувала більш рання споруда, деякі її частки ймовірно були використані при побудові існуючої церкви.
Крім того, у Володимир-Волинському варто також ознайомитись з собором Різдва Христового (1718-1755 рр.), костелом Іоакіма та Анни (1790 р.) й іншими історико-архітектурними пам'ятками.

ЦЕРКВИ, ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ Й АРХІТЕКТУРИ
УСПЕНСЬКИЙ СОБОР (Храм кн. Мстислава), 1160, (вул. Князя Всеволода, 1).
Єдина пам'ятка часів Київської Русі на Волині, яка дійшла до наших днів. За конструкцією близька до архітектури Кирилівської церкви в Києві та Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові. 1829 собор обвалився. 1896-1900 відбудований у формах XII ст. До комплексу собору входять дім з дзвіницею (1494), реставрований 1969-71, та стіни з воротами (XVII ст.).
ВАСИЛІВСЬКА ЦЕРКВА, XIII-XIV ст. (вул. Василівська, 30). Типова споруда української архітектури, яка відображає становлення національного мистецтва. Перебудова в 1900-01 змінила її первісний вигляд.
ЗЕМЛЯНІ ВАЛИ ЗАМКУ, Х-ХIV ст. Залишки старовинного городища Київської Русі-України X ст., заснованого на тому місці кн. Володимиром Великим, від чого і пішла назва міста — Володимир. В XVII і XVIII ст. замок руйнується і втрачає своє стратегічне значення. Збереглися лише вали висотою 9-10 м, що оточують площу 3 га. (Вул. Прикордонна, 2)
МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА, 1780, (вул. Миколаївська, 1а). Задумана, як каплиця. 1800 перейменована в соборну церкву
КОСТЕЛ СВ. ІОАКИМА і АННИ, 1752. Побудований на місці дерев'яного костела в стилі бароко. (Вул. Героїв, 1).
ЗАЛИШКИ ОБОРОННИХ ВАЛІВ ДИТИНЦЯ, Х-ХП ст.. (вул. Прикордонна, 2).
МИХАЙЛІВСЬКА РОТОНДА, (архіологичні рештки). Здудована за часів князя Володимира Васильковича в 70-80-х рр. ХІІІ ст. Це кругла споруда, з двома колами фундаментів та трьома напівкруглими апсидними нішами у товщі стін. Ротонда складена з брущатої цегли, що у ті часи витіснює з монументальних споруд давньоруську цеглу і стає надалі основним будівельним матеріалом в українській архітектурі Волині та Придніпров’я.
МУЗЕЇ:
Володимир-Волинський історичний музей: вул. І. Франка, 6; тел. (03342)2-19-11, 2-07-93.
Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир»: вул. Драгоманова, 18; тел. (03342) 2-89-89.

 
Lázně | Profi.cz | Hledej ubytování | auto profi | Ukraina Travel | Menu4u
Інформаційна система As4u © 2000-2013
load