3738594
Вхід

Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

готелі, ресторани, магазини, послуги, санаторії, озера, гори

Путивль

Північний регіон

Сумська область

Путивль, стародавнє місто на Посем'ї, положене над р. Сеймом, тепер районний центр Сумської області. У місті розвинута невелика харчова промисловість, краєзнавчий музей. Путивль згадується вперше у Іпатіївському літописі під 1146, у зв'язку з міжусобною війною новгород-сіверських князів Святослава та Ігоря Ольговичів з Чернігівськими князями Володимиром та Ізясловом Давидовичем. Проте сліди його заселення сягають 9 — 10 ст.

 Місцевість навколо Путивля була заселена ще в IV тис. до н. е. Неподалік та на його території виявлені поселення доби неоліту та бронзи, городище скіфського часу та ранньо-слов'янське поселення перших століть нашої ери, а також сіверянське (VІІІ-Х ст.) і два давньоруські (XI ст.) поселення, які й поклали початок Путивлю.
Путивль - одне з найстародавніших міст Київської Русі. Як свідчать роскопи на території Містечка, де колись розташовувався княжий дитинець, перша фортеця з дубовим частоколом була тут ще у VІІІ ст.
В кінці X ст. за часів князя Володимир Святославич, коли він почав будівництво лінії фортець для захисту кордонів Київської держави, укріплення Містечка були зміцнені й воно було оточено лінею дерев’яних стін із забутованих землею срубів розмірами 2,2x2,2 м. Фортеця стояла на високому мисі річки Сейм і з двох сторін була оточена глибокими ярами. Під захистом стін розташовувалися княжий двір, кам'яна Вознесенська церква, помешкання дружинників і ремісників, поряд за ровом і валом (зараз його висота досягає 3 м) лежав посад. В місті розвивались ремесла:ковальське, гончарне, косторізне, шкіряне.
Вперше у письмових джерелах Путивль згадується за 1146 р. у зв’язку з міжусобицями князів Святослава Ольговича та Ізяслава Мстиславича. Князь Ізяслав після тривалої облоги захопив Путивль, який належав Святославу, і пограбував його. Ізяслав віддав місто чернігівським князям Давидовичам, але вже в 1149р. Путивль був знову повернутий Святославу Ольговичу.
У XII ст. триває феодальний роздріб Русі і Путивль стає стольним містом удільного князівства. Точиться постійна боротьба с кочовими племенами степу:в 1152р. половці спустошують навколишні села;невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича у 1183 р., про якій складено "Слово о полку Ігоревім", - ця боротьба вкрай ослабляють країну. Сіверська земля була обезлюднена і вже не має змоги встояти перед татарською навалою. Після поразки об’єднаних дружин руських князівств у битві на р.Калка, місто було вщент зруйноване у 1239 р. і два з половиною сторіччя його ім'я не згадується у літописах.
Тільки у 1500 р. знов з'являються відомості про Путивль вже як про важливу фортецю, що захищала кордони Московії. В 1523р. великий князь Московський Василій III ліквідував удільне князівство і призначив тут воєводу. У XVI - XVI ст. оборонне значення міста зростає:Путивль стає однією з головних фортець, яка захищала кордони Російської держави від нападів литовських феодалів, польської шляхти і кримських татар. Місто оточується могутнім півкільцем валів і ровів довжиною більш 4 км. Підступи до міста зі сходу і заходу захищають Борисоглібський і Молчанський монастирі-фортеці.
В 1556 р. з Путивля у похід проти кримських татар виступило два загони. Об'єднавшись з канівськими козаками, вони нанесли поразку туркам і татарам під Іслам-Керменем та Очаковом.
В 1606р. на Путивльщині спалахнуло одне з найбільших повстань - Селянська війна під проводом І.Болотникова.
На початку XVII ст. місто було захоплено поляками, але за умовами Деулінського перемир'я 1618р., знову відійшло до Росії. Місто дуже постраждало під час Лівонської війни від війск М. Вишневецького. У другій половині XVII ст. Путивль відвідали українські гетьмани Б.Хмельницький, І.Мазепа, а в 1708р. - російський цар Петро І.
Вот яким побачив Путивль мандрівник Павел Алеппський в 1654 pоці:«Путивль город обширный, расположенный на высоком месте и поднимается над околицами;вблизи него протекает река. Крепость этого города стоит на верхушке высокой горы:на земле казаков мы ни разу не видели подобной, и не удивительно - эти крепости царские;они построены из дерева, неодолимые, с крепкими башнями, имеют двойные стены с бастионами и глубокими рвами, укосы которых плотно обложены деревом;входные концы мостов поднимаются на колодах и цепях. Крепость большая и прекрасная, неодолимая и крепкая чрезвычайно, высокая и крепко устроенная на высоком основании;вся наполненная домами и жителями. Она расположена на отдельной круглой горе и содержит внутри водоем, в которое вода тайком накачивается колесами из реки. Внутри нее есть другая крепость, еще более сильная и непреодолимая, с башнями, стенами, рвами, обеспеченная множеством пушек больших и малых, которые расположены одни над другими в несколько рядов. В крепости расположены четыре церкви:в честь славного Воскресенья, Пречистой Владычицы, Божественного Превращения и новая, в честь святителя Николая. ... (Церкви) построенные из дерева, либо из камня, либо из кирпича, бывают славно высокие и отличаются излишней пестротою. К ним восходят по высоким сходам, что ведут на высокую окружную галерею».
Після укладення мирного договору Росії з Туреччиною в 1681р. та Польщею в 1686р. місто втратило значення фортеці. У місті розвиваються різноманітні ремесла, торгівля. В 1719р. засновано Путивльську суконну мануфактуру, одну з найбільших в країні. З мануфактурою пов'язана символіка герба Путивля:на щиті зображено два золотих ткацьких човники з червоними цівками.
В 80-х роках XVIII ст. в Путивлі жило близько 4 тис. чоловік, в 1838р. - 4161 чол., напередодні реформи 1861р. - 6169 чол., в 1897р. - близько 10 тис. чол.
До наших днів збереглася велика кількість культурно-історичних пам'яток, що нагадують про багате минуле Путивля, - й панує тут дивна атмосфера сивої давнини.
У 1986 р. тут був створений Державний історико-культурний заповідник.
 
ЦЕРКВИ:
МОЛЧАНСЬКИЙ МОНАСТИР, ХVІ-ХІХ ст. вул. Щорса. На вершині присеймського пагорба. В ансамблі — собор Рождества Богородиці, дзвіниця, трапезна з баштою, церква Рождества Іоана Предтечі. Камінна фортеця-монастир, названа в ХVІ-ХVII ст. Острогом.
СОБОР РОЖДЕСТВА БОГОРОДИЦІ, 1575-85. Перебудований 1630, 1700, поч. XX ст. Унікальний за об'ємно-планувальним вирішенням. У підвалі знаходився склад пороху, зброї і продуктів. (Вул. Щорса, 18).
СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР, ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКА НАДВРАТНА ЦЕРКВА-ДЗВІНИЦЯ, 1617-93. Споруджений як головний храм Святодухівського жіночого монастиря, заснованого в XVI ст. Чудові іконостас і твори живопису. Разом з церквою створює неповторний ансамбль. (Вул. Луначарського).
ЦЕРКВА МИКОЛИ КОЗАЦЬКОГО, 1735-37. Споруджена на кошти мешканців Путивля — українських козаків. Красива своєю монументальністю. (Вул. Першотравнева).
СВЯТОДУХІВ МОНАСТИР, 1617— 1754 рр.: вул. К- Маркса, 45.
До ансамблю монастиря належать Святодухів (Спасо-Преображенський)собор, 1617—1693рр.; Хрестовоздвиженська надбрамна церква-дзвіниця, 1697—1754 рр.; кам'яний мур із брамою XVII—XIX ст. Пагорб «ГОРОДОК» Розташовується в давньому центрі Путивля. Підчас археологічних розкопок у 1959—1961 рр. на його території знайдено фундамент і залишки кам'яного муру стародавнього храму.
МУЗЕЇ:
Державний історико-культурний заповідник: вул. Радянська, 70.
Краєзнавчий музей: вул. Радянська, 72.
Музей засновано 1918 р. художником П. М. Кореневим, учнем Іллі Рєпіна. Сучасна колекція нараховує близько 15 тис. експонатів. Серед цікавих раритетів є привезені з Польщі тронне крісло самозванця Лжедмитрія та скульптура «Христос у темниці.
Музей партизанської слави «Спадщанськийліс»: вул. Радянська, 72.

 
load