3709492
Вхід

Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

готелі, ресторани, магазини, послуги, санаторії, озера, гори

Поліський природний заповідник

Північний регіон

Житомирська обасть

Створений для захисту унікальної флори та фауни поліського лісу, які почали формуватися ще за часів льодовиків, останній із яких лежав на цих землях близько 200 тис. років тому. Багато видів тварин заповідника занесені до Червоних списків України та Європи. Унікальною є й рослинність заповідника.

Заповідник є типовим куточком поліської природи. Головна його частина розташована у межиріччі Уборті та її притоки Болотниці. Одноманітна рівнинність рельєфу майже виключає розвиток в заповіднику процесів змиву та розмиву грунтів. Значну площу займають різні за розміром та формою неглибокі замкнуті западини та пониження, які у більшості випадків зайняті болотами.

Територія заповідника, як і практично весь Поліський регіон, відрізняється неглибоким заляганням грунтових вод - в пониженнях їх рівень становить лише 0,2-0,5 м, а на підвищеннях до 15 м. Місцеві жителі інколи викопують у піщаному грунті неглибоку яму, яка через деякий час наповнюється досить чистою водою, придатною для пиття. Такі ями-криниці зручно використовувати під час тривалих мандрівок по лісу.

В заповіднику зустрічається значна кількість джерел. Здебільшого їх води живлять струмки, які впадають у річки заповідника або губляться в болотах.

Лісистість Овруцького і Олевського районів сягає 65%, а району місця розташування заповідника 80%. З давніх давен на цій території переважали соснові ліси, які і нині становлять 77,1 % площі лісовкритих земель. Значну частину резервату займають березові ліси - 16,8 %. Площа вкрита вільховими та іншими лісами складає 6,1%.

Флора заповідника налічує 604 види вищих судинних рослин, 139 - мохів, десятки - лишайників, грибів та водоростей. Надзвичайне значення має Поліський заповідник для збереження фітогенофонду рідкісних рослин. В межах резервату зростає 17 видів вищих рослин занесених до Червоної книги України, а два види (козельці українські та смілка литовська) занесені до Європейського Червоного Списку. Серед рідкісних видів найчисленнішими є представники родин орхідних та плаунових. Це гудайєра повзуча, пальчатокорінники Фукса, Траунштейнера і травневий, любка дволиста, діфазіаструм сплюснутий, плаун колючий, лікоподієла заплавна.

Значну наукову цінність становлять реліктові види, що збереглися ще з часів останнього зледеніння. Це верби лапландська і чорнична, шейхцерія болотна, осока багнова, шолудивник королівський. В резерваті охороняються також водяний горіх плаваючий, росичка проміжна, ситник бульбистий, журавлина дрібноплода. Найпоширенішими лікарськими рослинами є цмин пісковий, звіробій, брусниця, чорниця і такий тайговий вид, як мучниця (ведмеже вухо).

На особливу увагу серед рослин заповідника заслуговує рододендрон. Це рід рослин родини вересових. Є реліктом третинного періоду. В Україні поширено два вида цієї рослини: східнокарпатський та жовтий. У Поліссі росте рододендрон жовтий, інша назва якого азалія понтійська. Вперше його відкрили в горах Кавказу, там він часто утворює суцільні зарості, інколи окуповує навіть слабо прикриті землею скали. Потім цю рослину виявили у Малій Азії. Про те, що він росте на Поліссі довгий час не знали навіть вчені. Місцеве населення дало назву цій рослині - дряпоштан (хочете перевірити правильність цієї назви - спробуйте пройти через зарості рододендрону).

 
Lázně | Profi.cz | Hledej ubytování | auto profi | Ukraina Travel | Menu4u
Інформаційна система As4u © 2000-2023
load