3738594
Вхід

Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

готелі, ресторани, магазини, послуги, санаторії, озера, гори

Пам'ятки сакральної архітектури Бахчисарая

Південний регіон

АР Крим, м.Бахчисарай

Місто Бахчисарай існує вже понад 500 років. Упродовж XVI-XVIII ст. воно було столицею потужного Кримського ханства. Серед багатьох унікальних історико-культурних об'єктів Бахчисарая чимало й пам'яток сакральної архітектури, що є святинями мусульман.

 Мала палацова мечеть – збудована в XVI ст., належить до числа найранніших споруд ханського палацового комплексу. Це витягнуте зі сходу на захід приміщення, основна частина якого перекрита куполом, що спирається на барабан – восьмигранний, з арками та парусами. У південній частині влаштовано прикрашену сталактитами вівтарну нішу – міхраб. Купол розписав у XVIII ст. іранський майстер Омер.
Велика ханська мечеть Біюк-хан–Джамі. Згідно надпису, що зберігся над головним входом, мечеть збудовано чи перебудовано з більш ранньої мечеті в 1740 р. за правління хана Селямет-Гірея. Це витягнута з півночі на південь монументальна будівля з високо розташованими вікнами, у простінках між якими – майолікові зелені вставки, куди вписано вислови з Корану. Зовнішній розпис виконано майстром Омером у 1763 р. Дві стрункі десятигранні вежі мінаретів складено з добре витесаних кам'яних плит, скріплених свинцем. П'ять разів на добу муедзини закликали віруючих на молитву з різних кам'яних балкончиків, що оперізували мінарети. Гостроконечні дахи завершуються мусульманським символом "Трьох світів", що як намистинки нанизані на "Світову ось" з місячним серпом догори.
На східній околиці Бахчисарая (колишній Салачик) увагу туристів обов'язково привернуть Мавзолей, першого з ханської династії Гіреїв Хаджи-Гірея, збудований в 1501 р. його сином Менглі-Гіреєм, якого пізніше поховали поряд з батьком, та Зинджирли-медресе – духовна школа, зведена в 1500 р. тим же Менглі-Гіреєм. Над входом висить ланцюг, що дав назву споруді ("зинджир" – ланцюг): кожен, хто входив сюди мав схилити голову перед мудрістю Аллаха.
Успенський монастир.
Точна дата його заснування невідома.
Ймовірно це було в XV ст., коли сусідня фортеця Кирк-Ор (Чуфут-Кале) стає столицею нового державного утворення – Кримського ханства, а тамтешній християнський монастир переноситься на протилежний бік ущелини Майрам-дере. У кінці XV ст. після захоплення Криму турками в 1475 р. Успенський монастир стає резиденцією митрополита, центром православ'я у Криму. Монастир часто згадується в писемних джерелах XVI-XVII ст., але в кінці XVIII – першій половині ХІХ ст. він занепадає. У переддень Кримської війни російський уряд, намагаючись показати глибокі корені християнства в Криму, а відповідно й законність права Росії на володіння півостровом, а також для залучення сюди нового православного населення починає відновлення й реставрацію християнських святинь.
15 серпня 1850 р. у день престольного свята Успіння відбулось урочисте відкриття обителі, під час якого з Бахчисарая було перенесено ікону Успіння Богоматері, подаровану Києво-Печерською лаврою.
У 1921 р. монастир було закрито. Нині збереглась лише невелика частина монастирських будівель – будинок настоятеля біля дороги, залишки фонтану, дві будівлі монастирського готелю, печерні споруди. Біля підніжжя скелі – східці, що ведуть на майданчик верхнього ярусу монастиря, де видно напівзруйновані келії та склепи. Звідси ще вужчі східці ведуть до вирубаної в скелі церкви Успіння Богородиці.

 
load