Західний регіон
Івано-Франківська обл
Перша письмова згадка про Калуш була знайдена в дванадцятитомнику Галицьких гродських книг і датована 27 травня 1437 р.
Назва міста правдоподібно походить від слова "калюші": природних сольових джерел, в яких у давнину добували сіль.
До 1549 р. Калуш залишався селом, яке входило до складу Галицького староства. 1549 р. польський король Сигізмунд Август уповноважує Пелзького воєводу, коронного гетьмана і Галицького старосту Миколу Сенявського заснувати місто Калуш з відповідною юрисдикцією на самоврядування. З цього року Калуш стає "вільним містом" на Магдебурзькому праві. В місті був створений міський магістрат (міська рада). Його очолював бургомістр, якого обирали громадяни.
Історія міста багата на знаменні події та вагомі імена письменників: Антоном Могильницьким, Олесем Бабієм, Михайлом Козорісом, Григорієм Цеглинським, художниками Григорієм Смольським, Павлом Ковжуном, автором та співаком Іваном Рубчаком
Сучасний Калуш завдячує розвитком своїм предкам, які започаткували видобуток солі, пивоваріння, лиття дзвонів і створили місту вже на той час славу передового промислового центру. Сьогодні - це великий промисловий і культурний центр Західної України. Тут виробляються третина всієї промислової продукції області і близько 1% продукції України. Ряд унікальних видів продукції (калійні мінеральні добрива, магній металевий, поліетилен, тафтингові покриття та інші) виробляється в Україні тільки у місті Калуші.
Зараз прогулюючись містом можна милуватись куполами новозбудованого храму Усіх Святих Української Православної Церкви Київського патріархату; відреставрованим римо-католицьким костьолом Святого Валентина; справжньою окрасою міста є греко-католицька церква святого Михайла. Віруючі всіх конфесій мають змогу задовольнити свої духовні потреби.
Мистецьке життя Калуша ще активніше розвивається після відкриття першої в області картинної галереї.
В Калуші є також кілька цікавих старих кладовищ, серед яких є і єврейське