<< Назад | Туристично привабливі об'єкти > Заповідники > Північний регіон

Новгород-Сіверський державний історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім"

Північний регіон

Чернігівська область

 
Колишня столиця стародавньої Сіверської землі. За археологічними даними, місто виникло в кінці Х ст. за часів Володимира Святого як одна з давньоруських прикордонних фортець. Але перші літописні відомості про нього відносяться до XI ст.: Новгород-Сіверський згадується у “Повчанні Володимира Мономаха” своїм дітям, де описується поразка половецького загону біля міста (1078-1079 рр.).

 У кінці ХІ ст. згідно з рішенням з`їзду князів у Любечі (1097 р.) Новгород-Сіверський став столицею Сіверського князівства. У ті часи місто складалося з Дитинця, околишнього міста та неукріплених посадів. За 2 км від нього вниз по Десні розміщувався Спаський монастир.
Новгород-Сіверський - родове гніздо князів чернігівської династії Ольговичів, нащадків Олега Святославича. У XII ст. у Новгород-Сіверське князівство входили такі великі на ті часи міста, як Путівль, Курськ, Трубчевськ, Брянськ.
У 1178 р. новгород-сіверським князем став Ігор Святославич, відомий тим, що поборов половецьких князів Кончака та Кобяка (1183 р.), у квітні 1185 р. знову виступив у похід проти половців, а у травні в битві на р. Каялі зазнав поразки та потрапив у полон, з якого через рік утік. Саме про цей невдалий похід на половців у 1185 р. так поетично оповідає «Слово про полк Ігорів».
Новгород-Сіверський не зазначається у літописних списках міст, що були сплюндровані монголо-татарами, але археологічні джерела безумовно свідчать, що в 1239 р. ординці захопили та зруйнували місто.
До ниших часів зберігся комплекс Спасо-Преображенського монастиря-фортеці, оточений могутньою кам'яною стіною, — це найкрупніша оборонна споруда Лівобережної України. За легендою його заснував в 1033 р. чернігівський князь Мстислав Володимировича у подяку Богу за перемогу над братом- київським князем Ярославом Мудрим.
Головний храм монастиря Спаський собор, побудовано у XII ст. на зразок церкви Афонського монастиря у Греції, який глибоко шанували на Русі.
Під час татаро-монгольського нашестя монастир був зруйнований, але згодом він відновлюється. Збеглася Петропавлівська церква (XV ст.) — одне з найбільш оригінальних творінь чернігівської школи архітектури XV ст., рідкісні пам'ятки української цивільної архітектури:братський корпус з трапезною і будівля бурси (1657-1667 pp.).
Після національно-визвольної війни 1648-1654 pp. Новгород-Сіверський став сотенним містом Стародубського козацького полку. За часів Лазаря Барановича почалося широке будівництво в місті і його околицях:будуються колегіум, ратуша, а у 1663 р. — знаменита друкарня. Монастир набуває (1670-1699) могутні оборонні стіни завдовжки близько одного кілометра і заввишки 8 м, з чотирма кутовими баштам.
На прикінці ХVII ст. поблизу Замкової гори, де був розташован стародавній дитинець Новгород- Сіверського, у найвищій точці закладають п'ятикупольний Успенський собор, головний храм міста. Це одна знайбільш яскравих пам'яток архітектури українського бароко XVII-XVIII ст.
У 1791-1796рр. за проектом знаменитого Д. Кваренгі на місці стародавнього Спаського храму зводиться величний Спасо-Преображенський собор, витриманий у стилі класицизму.
У 1989 відкрито історико-культурний музей-заповідник “Слова о полку Ігоревім”. До музейного комплексу входять три пам`ятники, присвячені 1000-річчю міста та 800-річчю “Слова о полку Ігоревім”:давньоруському співцю Бояну – на Замковій горі;князю Ігорю – у центрі міста та Ярославні – біля східного муру Спасо-Преображенського монастиря.

Попередній перегляд